Вакцина ОПВ не захищає всіх вакцинованих та може викликати ВАПП

дата поста08.11.2002  

"Характеристика імунопрофілактики поліомієліту в Україні та оцінка ефективності використання інактивованої поліомієлітної вакцини", дисертація Моїсеєвої Г.В., 148 ст., 2002 р.

"Оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) є ефективним і на теперішній час найдоступнішим засобом профілактики поліомієліту. При її використанні забезпечується не тільки широке охоплення імунізацією осіб декретованих вікових груп, але й інфікування вакцинними поліовірусами населення взагалі, що сприяє підвищенню показників специфічного популяційного імунітету. ... Але, незважаючи на позитивні якості вакцини, не виключена можливість виникнення випадків вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП), тобто паралітичного захворювання, етіологічним агентом якого є вакциноспоріднений поліовірус.

На фоні зниження і навіть відсутності реєстрації випадків поліомієліту, пов‘язаного з “диким” поліовірусом, зазначена проблема набуває все більшої актуальності. Це стосується країн, у тому числі й України, де для профілактики використовують ОПВ. Імунізація ОПВ не забезпечує захисту всіх вакцинованих від поліомієліту, викликаного "диким" поліовірусом. Для застосування цієї вакцини медичними протипоказами є первинні та вторинні імунодефіцитні стани, хронічні соматичні захворювання, при лікуванні яких використовуються різні гормональні препарати. Такі діти залишаються не щепленими, або імунізуються в різні строки з порушенням календаря щеплень. В останньому випадку значно підвищується ризик виникнення ВАПП. З метою попередження випадків ВАПП, підвищення рівнів специфічного популяційного імунітету населення та зниження інтенсивності циркуляції вакцинних поліовірусів більшість розвинутих країн перейшли на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ). У США взагалі з січня 2000р. заборонено використання ОПВ.

У зв'язку із зростанням в останні роки в Україні захворюваності на ВАПП як серед вакцинованих, так і тих, хто не отримував щеплень ОПВ, назріла необхідність оцінки стану імунопрофілактики поліомієліту та вивчення доцільності використання ІПВ."

"Визначено епідеміологічні характеристики ВАПП та гострих в'ялих паралічів (ГВП), які співпадають у часі зі щепленнями ОПВ, доведено зв'язок між цими хворобами, що дозволяє оцінювати більшість таких випадків ГВП як ВАПП або "поствакцинальна" реакція. Виявлено тенденцію до зростання захворюваності на ВАПП, вікові групи ризику щодо такого ускладнення та той факт, що в умовах України у реципієнта ОПВ максимальний строк між щепленням та розвитком ВАПП становить 35 днів."

"Встановлено, що більшість випадків ГВП, що співпадають у часі зі щепленнями, є випадками ВАПП або поствакцинальними реакціями, які офіційно не реєструються. Визначено найбільш небезпечні строки після щеплення ОПВ щодо ймовірності виникнення ВАПП або поствакцинальної реакції (21-й – 35-й дні), що необхідно враховувати при наданні рекомендацій батькам по нагляду за дитиною. Виявлено, що навіть велика кількість доз ОПВ (7-9) не запобігає виникненню ВАПП. Надано рекомендації щодо використання схем вакцинального комплексу з застосуванням ІПВ."

"Доведено, що на фоні використання ОПВ з високим рівнем охоплення щепленнями вакцинального комплексу та ревакцинації дитячого населення відповідних вікових груп популяційний імунітет до поліовірусу типу 3 знаходиться на низькому рівні та потребує заходів, спрямованих на його корекцію. Вперше в Україні показано відсутність залежності між станом специфічного популяційного імунітету населення України та використанням ОПВ певного виробника (Росія, Франція, Бельгія). Встановлено, що найбільш стабільною та збалансованою щодо співвідношення поліовірусів кожного типу є російська вакцина."

http://dissland.com/catalog_ukr/harakteristika_immunoprofilaktiki_poliomielita_v_ukraine_i_otcenka_yeffektivnosti_ispolmzzovaniya_inaktivirovannoj_poliomielitnoj_vaktcinue.html

Рубрики: Против вакцинации, Украина
Метки: вакцина, рак 
комментарииКомментариев нет

Добавить комментарий