Логіка Уляни Супрун: у спалаху кору винно ЮНІСЕФ, тому треба штрафувати батьків

дата поста21.01.2018  Автор:

У 2016 році ЮНІСЕФ поставила в Україну 33% від замовленої та сплаченої кількості вакцин проти кору. За словами Уляни Супрун, низьке охоплення щепленнями спричинило спалах захворюваності, що розпочався наступного року. Для виправлення ситуації вона пропонує … посилити відповідальність батьків, що відмовляються від щеплення своїх дітей.

Новина дня: Уляна Супрун назвала причину спалаху кору в Україні, що відбувається зараз. Вона пояснила, що нинішній спалах захворюваності на кір виник тому, що у 2016-му році охоплення вакцинацією від кору було нижче 50%.

Уляна Супрун — не зовсім пересічна людина. Волонтер американського походження, вона 6 жовтня 2015 року стала консультантом комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я. У липні 2016 року вона була в незаконний спосіб призначена спочатку заступником міністра, а потім виконуючим обов’язки міністра охорони здоров’я України. Тобто на разі це головний державний сдужбовець, що відповідає за здоров’я громадян України.

Як так сталося, що саме в той час, коли пані Супрун очолила українську медицину, було «досягнуто» найнижче охоплення щепленнями за останні десятиріччя?

Пані Супрун каже, що винні в цьому ті, хто відмовляється від щеплень. Такі люди є, проте їх небагато, одиниці відсотків. Абсолютна більшість українських батьків бажає робити щеплення своїм дітям. Так, за даними опитувань ЮНІСЕФ, якими оперує пані Супрун, в 2014 році це охоче зробили б 63% українських батьків, а в 2017-му — 84%. Щоб за таких умов «досягнути» охоплення, меншого за 50%, потрібно було сильно постаратися. І, схоже, МОЗ і ЮНІСЕФ дійсно постаралися.

Про ці «старання» можна прочитати у звіті Рахункової палати про ефективність використання бюджетних коштів, виділених на загальнодержавну програму імунопрофілактики, тобто — на щеплення. Цей документ доступний за адресою: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16749273

Звіт було затверджено у травні 2016 року. В ньому було проаналізовано ситуацию, що склалася протягом 2009-2015 років — тобто саме тоді, коли охоплення плановими щепленнями проти кору, яке багато років не було меншим за 96%, а інколи сягало 99%, впало до ганебних показників. Судячи зі звіту Рахункової Палати, провина лежить саме на МОЗ, яке роками не виконувало плани закупівель і не придбавало вакцини у потрібній кількості.

Ось, для прикладу, рік 2013-й:

… «за результатами проведених торгів МОЗ укладено 14 договорів на придбання 11 найменувань вакцин для лікування дітей… Торги на закупівлю чотирьох вакцин […] оголошувалися сім разів, проте через відсутність пропозицій учасників закупівля вакцин у 2013 році не проведена».

Рік 2014:

«Через відсутність пропозицій учасників чотири рази не відбулися торги із закупівлі вакцини для профілактики кашлюку, дифтерії та правця з целюлярним кашлюковим компонентом, АДП, АД-М, АДП-М і для профілактики туберкульозу, на які передбачалися кошти в сумі 10793, 6 тис.гривень».

Крім регулярних зривів закупівель, вакцини придбавали за вочевидь завищеними цінами:

«У 2013 і 2014 роках Міністерством для проведення імунопрофілактики закуплено три вакцини за цінами, які, відповідно до проведеного Державним експертним центром моніторингу, від двох до п’яти разів перевищували ціни, що діяли у країнах ЄС і СНД на дату укладання договорів».

Така «старанність» спричинила цілком очікувану незадоволеність батьків (більшість з яких, як ми пам’ятаємо, бажає робити щеплення дітям).

«Социальные волнения были вызваны провальными государственными закупками 2014 года, когда вакцин приобрели на 46% меньше необходимого количества», — пише видання delo.ua. — «Поскольку государство было не в состоянии обеспечить достаточный уровень вакцинации, этим занялись родители… В среднем для обеспечения вакцинации ребёнка в первый год родители должны потратить около 2 тыс. грн».

Це підтверджує Рахункова Палата:

«Протягом 2013–2015 років, за даними трьох структурних підрозділів з питань охорони здоров’я, … за розрахунками, від 2 до 14 %відсотків. загальної кількості здійснених за рік щеплень проведено власним коштом громадян у державних і приватних медичних закладах».

«У державних і приватних», саме так. А ось остаточні висновки Рахункової Палати по підсумках сіми років викнання Програми імунопрофілактики:

… «показник охоплення щепленнями… у 2015 році порівняно з 2009 роком знизився […] кору, паротиту і краснухи – з 81, 2 до 53, 4 %відс… Отже, Міністерство не забезпечило охоплення населення профілактичними щепленнями на визначеному рівні

… «через неналежну організацію МОЗ заходів для зниження та ліквідації захворюваності на кір, епідемічний паротит та кашлюк заплановані Загальнодержавною програмою показники не досягнені».

У 2015 роцу було ухвалено кардинальне рішення, яке мало повністю виправити ситуацію. Державну закупівлю ліків, зокрема вакцин, вивели з компетенції МОЗ та взагалі за межі української юрисдикції. Їх почали замовляти через міжнародні організації — як це робить багато найбідніших країн Азії та Африки.

Це була непроста боротьба: вітчизняні «бариги» наживалися на вакцинах і до останного не хотіли віддавати ласий шматок. Міністерство билося до кінця. В останні дні 2015 року передбачений для придбання вакцин бюджет був переведений у долари і перерахований за кордон:

«У 2015 році на 573210, 6 тис. грн. МОЗ закупило 24829, 5 тис. дол. США (майже 100 %відс. від розподілених асигнувань), які протягом 24 і 25 грудня 2015 року перерахувало ЮНІСЕФ та Програмі розвитку ООН»…

Ось таку спадщину отримала пані Супрун у липні 2016 року, коли очолила міністерство. Здійснення закупівель через міжнародні організації повинно було виправити ситуацію. Проте не так сталося, як гадалося:

«У бухгалтерському обліку МОЗ станом на 16.05.2016 рахується дебіторська заборгованість за імунобіологічні препарати і термоіндикаторні картки загалом у сумі 547121, 4 тис. грн, яка виникла у грудні 2015 року».

Тобто: пройшло майже півроку, як перерахували гроші, проте вакцини не з’явилися. І для Рахункової Палати вже тоді було зрозуміло, що план вакцінації вчергове буде зірваний:

«Отже, відсутність станом на 16.05.2016 імунобіологічних препаратів…, унеможливлює проведення вчасної та в запланованих обсягах імунізації населення.»

Крім того, Рахункова Палата зафіксувала порушення договорів, що були укладені між МОЗ та міжнародними організаціями, які виявилися не зовсім янголами:

«МОЗ погоджувало кошториси за відсутності в них даних про постачальників вакцин, що є недотриманням умов угод. Крім того, згідно із кошторисами, вакцини для профілактики кору, краснухи, паротиту та сказу не забезпечені приладами контролю за дотриманням належних температурних умов».

Поки МОЗ і ЮНІСЕФ домовлялися про постачання вакцин, українці перебивалися гуманітарною допомогою та комерційними поставками. Нарешті, у травні 2016 року МОЗ відзвітувало про те, що до України приїхали перші 277 тисяч доз вакцини проти кору, краснухи, паротиту (КПК). Решту пообіцяли привезти наприкінці грудня.

Тут варто поцікавитися, скільки доз вакцини потрібно для України на рік. Для досягнення 100% охоплення в 2016 році треба було прищепити усіх, хто народився у 2015-му (410 тисяч дітей — перше щеплення) та всіх, хто народився в 2010 (497 тисяч, а якщо не враховувати тих, хто мешкає на тимчасово непідконтрольних територіях — приблизно 430 тисяч, друге щеплення). Тобто річна потреба — близько 840 тисяч доз, не враховуючи «заборгованісті» перед нещепленими за минулі роки. Тому 277 тисяч, які Україна отримали через ЮНІСЕФ в 2016 році — це приблизно 33% від необхідної кількості.

Якщо привезти в країну 33% від планової потреби в вакцинах, чи варто дивуватися, що охоплення буде рекордно низьким — десь 30-40% від плану, га?

Тут можна запитати: «А хто ж знав, що це призведе до проблем саме з кором?

Все знали. Всі, крім МОЗу.

У травні 2016 року, коли Рахункова Палата перевіряла використання державних грошей на щеплення, аудитори консультувалися з фахівцями, які попередили:

«Враховуючи природну циклічність підвищення захворюваності на кір 4–5 років…, чергове підвищення захворюваності, за умови подальшого низького рівня охоплення щепленнями і відсутності заходів з проведення додаткової імунізації, можна очікувати протягом 2016–2017 років».

Зараз ми знаємо, що цей прогноз був вчасним і правильним. В 2017-му розпочався спалах кору, з тисячами хворих, з летальними випадками, в тому числі серед щеплених дітей і дорослих.

Офіційне письмове попередження від Рахункової Палати МОЗ отримало ще у травні 2016 року, за рік до перших летальних випадків. В міністерстві його проігнорували. Пані Супрун дізналася про проблеми, що наближаються, лише через п’ять місяців і майже випадково: «Нам сказали у ВООЗ, що у наступному році буде кір», — заявила вона через півроку, 13 листопада 2016 році, коли вже починалися перші спалахи у Івано-Франківській області.

«Нам сказали»… Ось такий «фахівець» наразі керує українською медициною. Ось так пані в.о.міністра прогавила час, коли ще можна було щось зробити: негайно шукати вакцини як гуманітарну допомогу, спланувати протиепідемічні заходи, підготувати лікарні та лікарів. Нічого цього зроблено не було.

Хто винний в тому, що ЮНІСЕФ в 2016 році забезпечив українців вакцинами лише на 33% від потреби? Хто винний в тому, що Міністерство охорони здоров’я було не в курсі спалаху, що наближається, і не підготувалося до нього?

На думку пані Супрун, в усьому цьому винні батьки, які відмовляются від щеплень для своїх дітей. Ні, це не помилка — про це вона заявила з трибуни Верховної Ради. Схоже, вона щиро впевнена, що в ситуації, яка склалася, винні саме ті лічені відсотки батьків, які не довіряють «фахівцям» — таким, як вона. Не довіряють корумпованим міністерствам — таким, як МОЗ. Не довіряють міжнародним організаціям — таким, як ЮНІСЕФ, що не несуть жодної відповідальності за свої дії. Не довіряють їм здоров’я власних дітей, не вакцінують їх, проте жодним чином не заважають тим, хто бажає це робити.

Тепер залишається зачекати, поки Верховна Рада за її закликом нарешті встановить штрафи для таких батьків. От тоді почнеться порядок. Не такий, як зараз на батьківщині пані Супрун, у США — там штрафів за відмову від щеплень немає. Почнеться справжній, новий порядок, «орднунг», — як був колись в «Україні» (рейхскомісаріаті «Україна») і в інших цивілізованих країнах.

Штрафи для батьків, що будуть запроваджені, одразу зменшать корупцію в закупівлях, збільшать обсяги поставок вакцин, покращать ситуацію з умовами їх зберігання, оснащенням лікарень, фаховістю лікарів.

Штрафи і примусове медичне втручання — це єдине, що зараз зможе повернути довіру батьків до офіційної медицини!

Ну, якщо це не допоможе, якщо хтось і після штрафів не довірятиме міністерству, треба буде ще раз посилити відповідальність. Наприклад, передбачити для таких розстріл. Тоді «недовірливих» стовідсотково не залишиться.

Рубрики: Против вакцинации, Украина
Метки: вакцина, МОЗ, паротит, родители 
комментарииКомментариев нет

Добавить комментарий